Тарас Прохасько: НепрОстий
– Україна



Письменник, філософ, дослідник спорідненості  людської душі з рослинним світом. За його словами, вирішив стати письменником, коли йому було 12 років. Біологічний факультет, на якому він навчався, був немистецьким середовищем, відтак Прохасько деякий час вважав, що сучасної української літератури не існує.

Зараз Прохасько – живий класик сучасної української літератури. Народжений 1968 р. в Івано-Франківську, Тарас Прохасько є одним із представників легендарного «Станіславського феномену». Працював барменом, сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», у художній галереї, у газеті та на телестудії. За фахом – ботанік.

Від 1998 року бібліографія Прохаська налічує понад десять окремих книг, низку перекладів, серію інтерв’ю «Інший формат», дитяче чотирикнижжя у співавторстві з Мар'яною Прохасько, та незліченну кількість колонок. Його тексти «FM Галичина» та «Порт Франківськ» – унікальні персональні щоденники Станіславова, серія внутрішніх переживань письменника у стосунку до світу і середовища. Його роман «НепрОсті» – одна з небагатьох спроб осмислити Першу Світову війну у сучасній українській літературі, і водночас цілковито метафоричний, далекий від реалізму твір. Часом видається, що Прохасько – наскрізь рослинний чоловік; це відчувається у його письмі, і помітно виокремлює його серед українських прозаїків. Тарас постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності і має унікальну здатність складаючи прості слова описувати найскладніші явища. Вважає літературу одним із способів описування й досліджування світу.

У 2007 році Тарас Прохасько став лауреатом літературної премії імені Джозефа Конрада, а у 2013 отримав премія імені Юрія Шевельова за книгу «Одної і тої самої».  Мешкає  в Івано-Франківську.