Лучіан Дан Теодоровіч: Той, хто прикликає пам’ять
– Румунія



Прозаїк, драматург, сценарист, народився 1975 року в м. Радівці, керівник Національного музею румунської літератури в Яссах, головний редактор серії сучасної прози Ego. Proză в престижному видавництві Polirom, організатор літературно-перекладацького фестивалю FILIT, редактор тижневика «Suplimentul de cultură». Він заряджається письмом: «Почуваюся виснаженим, коли завал іншої роботи не дає писати». Автор чотирьох романів, чотирьох збірок оповідань, кількох театральних вистав і низки успішних фільмових сценаріїв. Світове визнання здобув романом «Matei Brunul» («Матєй Гнідий»), який британський письменник Девід Лодж поставив поряд із «Жартом» Мілана Кундери, а впливовий румунський критик Доріс Міронеску писав: «Це історія людини, що зіткнулася з тоталітарною реальністю, яка підпорядковує собі, обмежує і змінює. Після «лоботомії» режимом герой втрачає здатність до віри в будь-яку можливість непокори чи порятунку й вирішує жити на нічийній землі. Цей роман – досконалий і сміливий символ, наповнений оригінальними роздумами». Поки що остання видана книжка – роман-есе з автобіографічними мотивами «Cel care cheamă câinii» («Той, хто прикликає псів»), в якому автор опрацьовує свій досвід боротьби з раком.